- вдивовижу
- —————————————————————————————вдивови́жуприсудкове словонезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вдивовижу — присудк. сл. Дуже дивно, незвичайно, так, як ще не траплялося бачити, робити … Український тлумачний словник
вдивовижку — присудк. сл. Те саме, що вдивовижу … Український тлумачний словник